Історія одруження

Одруження - це найдревніший ритуал із винайдених людиною. Цей звичай дійшов до наших днів і зазнав при цьому лиш незначних змін. Майже всі сучасні європейські весільні традиції, які нам відомі, походять з далекого минулого.

Історія одруження

Квіти, вуаль, біле плаття, свідки, гості і інше - все має своє певне значення. Інколи, правда, не представляється можливим докопатися крізь пил століть до точного сенсу того або іншого звичаю або ритуалу, але все таки ми прагнемо неухильно виконувати їх, бо порушити традицію в такому урочистому і значному випадку чомусь побоюємося.

Не варто забувати, що звичаї і традиції, які ми сьогодні розглядаємо як 'спадщину минулого', колись виконувалися вперше. Повторювалися, мінялися, замінювалися іншими дійствами і просто відмінялися як гріховні, порочні або шкідливі.

Історичної точності і акуратності досягти важко, а інколи і неможливо, оскільки дійсні факти і події з роками і століттями обростають міфами і легендами.

Ви одружені (заміжні) або не виключаєте, що вступите у подружній союз рано чи пізно. Значить, ви згодні з висновком ваших далеких предків, які колись вирішили, що створення власної сім'ї - справа, гідна того, аби стати традицією і навіть одним з основних інститутів співтовариства людей.
Мабуть, у вашій сім'ї є власні звичаї, секрети-прикмети, які дісталися вам від дідів-прадідів-прабабусь. Мало того, можливо, ці якісь традиції' ви прищепите (навмисно або ненавмисно) своїм дітям, а вони своїм і т. п.

Але ближче до справи і фактів...

Вуаль

Історія одруження Ви замислювалися над тим, чому наречена традиційно вінчається (реєструє шлюб в рацсі) у фаті? Виявляється, що вуаль і неодмінний букет квітів є більш древнім атрибутом нареченої, чим біле плаття. Ще в доісторичні часи наречена, вбираючись на весілля, обов'язково прикривала личко вуаллю. Наприклад, в Древній Греції вуаль нареченої була жовтого або золотого кольору, а наречені в Древньому Римі йшли під вінець в червоній вуалі. Вуаль в Греції і Римі закутувала наречену з голови до ніг, що символізувало покірливість жінки чоловікові.

Не можна не враховувати і такий факт: з давніх часів вважалося поганою прикметою, якщо жених побачить наречену до завершення шлюбної церемонії. Вважали, що недотримання даного пункту церемонії могло привести до найсумніших наслідків. Тому вуаль завжди і обов'язково приховувала обличчя нареченої. До того ж шлюби укладалися на чисто меркантильній основі: батьки купували наречену або жениха (у різних племенах і у різних народів по-своєму). Незрідка жених і наречена вперше могли побачити обличчя один одного лише на шлюбному ложі. А залицяння, зваблювання і інші способи підкорення сердець красунь-наречених пішли в хід ближче до Середніх століть.

Піднімання женихом вуалі означало завершення шлюбної церемонії і чоловічу домінанту в новоспеченій сім'ї. Ну а якщо наречена сама насмілювалася підвести вуаль, то це говорило про її прагнення до незалежності. За такі штучки можна було поплатитися: у першу ж ніч покуштувати чоловікового ременя або батога.

Достовірно відомо, що в США вуаль увійшла до моди в самому кінці XVIII століття завдяки деякій Неллі Кертіс. Вона наділа се вбрання, коли виходила заміж за Лоуренса Люіса - помічника президента Джорджа Вашингтона. Звичайно, глава держави був присутній на цьому вінчанні, про яке розтрубили всі газети. З тих пір вуаль стала неодмінним атрибутом кожного весілля в США. А в Європі вуаль для нареченої обов'язкова вже більше 2000 років.

Кільця

Історія одруження Обручальні і вінчальні кільця з металу символізують безсмертя, нескінченність і вічність кохання. Скільки років традиції обмінюватися кільцями на весільній церемонії? Невідомо. Але не менше 5000-6000! Обов'язковий обряд обміну весільними кільцями існував ще в ранній єгипетській державі, яка існувала більше 5000 років тому. Вражає?

З Єгипту традицію імпортували до Греції і Риму. У Єгипті кільця частенько робили з прядива, очерету або дерева, і тому вони швидко зношувалися і постійно замінювалися на нові. А римляни проявили кмітливість і виготовляли обручки з різних металів, це повинно було символізувати надійність шлюбу.

Золото і платина з'явилися набагато пізніше і застовпили за собою право вважатися незамінними матеріалами для виготовлення обручок. Проте ні золото, ні платина не можуть зробити шлюб вічним - адже це прерогатива щирості та кохання.

Безіменний палець

Історія одруження Чому католики і протестанти носять обручки на безіменному пальці лівої руки? Вся річ у тому, що в давнину люди вірили (у цьому їх переконували мудреці, жерці, чаклуни, шамани, знахарі і лікарі), що саме через безіменний палець лівої руки проходить артерія, по якій кров поступає до серця. А тому кільце, надіте на цей палець, символізує найміцніший зв'язок щиро люблячих сердець і відданість один одному.

Ще медики Середніх століть, вивчаючи анатомію людини, виявили помилковість даного твердження (мається на увазі кровоносна жила), але звичай ламати не стали. Головне - вірити в кохання і один в одного!

У Середні ж століття в Європі існувала і інша традиція. На церемонії одруження жених і наречена обмінювалися відразу трьома кільцями на честь бога-батька, бога-сина і Святого Духу. Проте два кільця загубилися в століттях, а кільце на безіменному пальці стало для нас нормою.

У деяких європейських країнах жених і наречена носять кільця на безіменних пальцях лівої руки після заручин, а під час весільної церемонії ці ж кільця переходять на безіменний палець правої руки.

По матеріалам erolib.ru

Додати коментар/відобразити коментарі